Торонтівська історія Лесі Українки

У найбільшому торонтівському парку стоїть бронзова Леся Українка. Хто, коли та чому саме тут встановив пам'ятник — розказуємо далі.
Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира…
Леся Українка, українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, феміністка
Закордонні українці почали чествувати Лесю Українку задовго до того, як це стало модним і масовим на батьківщині. Пам'ятники є у Клівленді, Москві, Вінніпезі, Саскатуні, Торонто, барельєфні пам'ятні дошки відкрили у Відні, Оленсандрії, Мінську, Берліні, Софії, Сан-Ремо, Батумі, декілька в Телаві. Дошки найчастіше розміщують в місцях відвідин самої Лесі України, пам'ятники ж ставлять українці-емігранти в своїх нових містах.

У Торонто, наскільки відомо, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) не бувала. Статую авторства Михайла Черешньовського у тутешньому High Park встановили восени 1975 року силами громади.

На фронтальній частині постаменту зазначене ім'я Лесі Українки українською та англійською мовами і супровідний напис: "The Greatest Ukrainian Poetess" (найвидатніша українська поетеса). На бічній також цитата: "Хто визволиться сам, той буде вільний, хто визволить кого, в неволю візьме".

Саме місце - одна з основних алей парку, дуже популярний пішохідний та велосипедний маршрут не тільки в громаді, адже ця частина міста вже багатонаціональна. Галявина навколо статуї обнесена декоративним парканом.

Радянський історик Валентин Мороз дає інтерв'ю газеті Toronto Sun, позуючи на фоні пам'ятника Лесі Українці для фото. 1983 рік. Архів Toronto Public Library.
У 1980му році (у 100-річчя від дня народження) в Торонто видали збірку "На пошану Лесі Українки".

Фото обкладинки книжки - з сайту Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, куди збірку надіслали з Торонто.
Район Bloor West Village, до якого належить парк, — одне з історичних місць поселення українців Торонто. Зараз про це нагадують будівлі двох кредитних спілок (у діаспорній громаді прийнято називати їх кредитовими), Канадсько-Українська Імміграційна Служба, Суспільна Служба Українців Канади та інші організації, бізнеси, культурні осередки (як-то офіс УНО-Торонто Захід). Частина Bloor West, що між перехрестям із Runnemede та Jane — зона щорічного у допандемічні часи вуличного фестивалю BWV Toronto Ukrainian Festival. У другі вихідні вересня тут зупиняли рух, на дорозі будували фестивальне містечко з торгівельними палатками, розвагами для дітей, лотками із вуличною їжею та двома сценами. Музиканти, танцівники, акторські та дитячі колективи з Торонто, інших міст Канади, сусідніх США та далекої України збиралися для виступів два дні та три ночі поспіль.
У статті використані фото Миколи Сварника. Красно дякуємо!
Раніше на Bloor West Village були не тільки бізнеси з інституціями, але і жили родинами українці — вони перебралися в масі своїй далі на захід, в Etobicoke, Mississauga та Oakville, через високі ціни на нерухомість у другій половині XX - на початку XXI ст. Зараз вже важко сказати, що десь є чітко виражений український район або навіть квартал — і в центрі, і на заході, і на півночі Торонто знайдуться наші кафе, офіси компаній, розпорошено житимуть люди. Українські школи, церкви та крамниці, переважно, лишаються на заході міста та GTA (Great Toronto Area).

У 1975-му, коли бронзовий пам'ятник на постаменті з чорного граніту ставили, Bloor West Village був ще серцем української спільноти Торонто. Ініціаторами та історичними замовниками торонтівської Лесі Українки виступила Жіноча Рада КУК (Конґресу Українців Канади).
Розказують, що на відкриття у жовтні 1975-го приїжджала рідна сестра поетеси - Ізідора Косач-Борисова, вона тоді жила в американському Нью-Джерзі та встигла відвідати Торонто за декілька років до смерті.Скульптор Михайло Черешньовський, що створив пам'ятники Лесі Українці в Торонто та Клівленді, США, саме від Ізідори Петрівни дістав родинні фотографї для образу, консольтувався, користувався її розповідями.

Родина Косачів. Верхній ряд: Ольга Косач, Олександр Драгоманов, Ізидора Косач, нижній ряд: Олена Пчілка, Леся Українка, Сергій Мержинський. Гадяч, 1898 рік. Фото Голос України.
Іменем Лесі Українки в Торонто також названо суботню школу, засновану відомою у громаді педагогом Зіною Маєвською.

У бібліотеці Торонто Toronto Public Library у колекції знайдеться декілька видань творів поетеси, але з позначкою reference only (користування в читацькій залі). З можливістю взяти додому та перекладене англійською - тексти Лесі Українки в збірці оповідань різних українських авторів під заголовком "From heart to heart : selected prose fiction".

У бібліотеці Українського Національного Об'єдання - відділ Торонто збереглося видання шкільної книжки 1926 року, випущене у Львові.
Скани сторінок опублікуовані командою УНО-Торонто на Facebook.
Фонди Інституту Святого Володимира також мають свою колекцію творів Лесі Українки — понад 130 видань від 1950 року до 2010х. Є і раритети: "Думи і мрії", видано у Львові у 1899, "Відгуки", Чернівці, накладом Николая Грабчука, з друкарні "Австрия",1902. З цими книгами можна попрацювати у бібліотеці Інституту в кампусі Університету Торонто (Bloor & Spadina).
Скани обкладинок опубліковані командою Інституту Святого Володимира на Facebook.
Ще статтi за темою