Чорнобиль 1986: погляд з Торонто
Українці Торонто
До 35-річчя трагедії на ЧАЕС ми зібрали коментарі, історії та ініціативи з Торонто,
де і досі живе пам'ять про 26 квітня 1986-го
де і досі живе пам'ять про 26 квітня 1986-го
Чорнобиль 1986: погляд з Торонто
Українці Торонто
До 35-річчя трагедії на ЧАЕС ми зібрали коментарі, історії та ініціативи з Торонто,
де і досі живе пам'ять про 26 квітня 1986-го
де і досі живе пам'ять про 26 квітня 1986-го
Оновлено 7 квітня 2021
Багато важливих дат 2020-21 проходять повз нас — і свята, і роковини переїхали остаточно онлайн. Цьогоріч не відболося заходів, присвячених вибуху на ЧАЕС у квітні 1986. Перед 35-річчям трагедії ми попросили в групі Ukrainians in Toronto Group відгукнутися людей з Торонто, на чиє життя та творчість повпливала Чорнобильська трагедія. Піднімаємо з архівів важливі історії громади.
У 1990 Ераст Гуцуляк, Ярослав Шудрак, Любомир Тяжкий і Володимир Медвідський заснували окремий фонд для збору пожертв дітям Чорнобилю в Канаді
До Канади новини про Чорнобильску катастрофу дійшли миттєво. Масштаби, зі слів тодішніх лідерів громади, не були зрозумілими, тому що влада СРСР довго і старанно приховувала деталі. З медіа знали, що вибухнув реактор, знали про ризики для населення та можливе поширення радіації за межі УРСР, але чи потрібна допомога, яка та кому дізналися не одразу. Декілька років у громади пішло на налагодження зв'язків і організацію системної участі в ліквідації наслідків.
У 1990 році заснували найбільш відомий в цій сфері канадський фонд "Дітям Чорнобиля" (КФДЧ) або Children of Chornobyl Canadian Fund (CCCF). Вже у 2000-х команда КФДЧ займатиметься і медициною, і освітою, і загальними гуманітарними програмами, але почався він зі збору коштів на медикаменти для постраждалих від вибуху на ЧАЕС дітей.
У 2019 році фонд припив своє існування. Останнім найбільшим проєктом стала підтримка програми стажування українських лікарів у торотівському шпиталі SickKids — Ukrainian Paediatric Fellowship Program.
У 1990 році заснували найбільш відомий в цій сфері канадський фонд "Дітям Чорнобиля" (КФДЧ) або Children of Chornobyl Canadian Fund (CCCF). Вже у 2000-х команда КФДЧ займатиметься і медициною, і освітою, і загальними гуманітарними програмами, але почався він зі збору коштів на медикаменти для постраждалих від вибуху на ЧАЕС дітей.
У 2019 році фонд припив своє існування. Останнім найбільшим проєктом стала підтримка програми стажування українських лікарів у торотівському шпиталі SickKids — Ukrainian Paediatric Fellowship Program.
Гектор і Хільда Коуени в 1986 році. Гектор працював у Консульстві Канади в Москві під час Чорнобильської катастрофи та поїхав в Україну евакуювати 17 канадських студентів (фото родини, з публікації СВС)
Непересічну історію канадського дипломата Гектора Коуена, який у 1986-му працював консулом у Москві та одразу після катастрофи поїхав забирати з України 17 канадських студентів, у 2019 детально розказали журналісти СВС. Вважають, що Коуен був першим західним чиновником, якого впустили в УСРС після вибуху на ЧАЕС. Вже 30 квітня він вилетів з Москви у Київ та організував евакуацію канадських громадян.
Більше в матеріалі 'We should get the hell out of here': Ex-diplomat recalls mission to rescue students in Chornobyl disaster на сайті CBC.
Більше в матеріалі 'We should get the hell out of here': Ex-diplomat recalls mission to rescue students in Chornobyl disaster на сайті CBC.
"Невже про Чорнобиль тепер говорять переважно iсторики?"
Дослідник Чорнобильської трагедії, журналіст Олександр Бєляков з Торонто створив і роками веде онлайн-проєкт From Chernobyl to Fukushima, їздить на конференції, організовує сам і бере участь спікером в громадських подіях у темі безпечної енергетики.
Олександр вважає, що про Чорнобиль залишився не лише напіввідомою історією для пересічних людей у західному світі, але і невивченим уроком для фахівців. "На нещодавньому онлайн-заході, присвяченому 10-й річниці Фукусімської катастрофи, я запитав японських експертів про їхні висновки з Чорнобильської трагедії. Вони казали, що в Японії намагалися відповідати так, як фахівці атомної енергетики полюбляють казати усюди: у нас це неможливо, то ж було в СРСР! Більше того, коли сталася аварія на АЕС вже у префектурі Фукусіма, ті самі атомники відповіли знову щось схоже - то ж було у TEPCO (Tokyo Electric Power Company), а у нас усе інакше. "
Україну, за спостереженнями Олександра, і досі в світі міцно асоціюють з Чорнобилем, але навіть розсекречені нещодавно документи СРСР не дають повної картини про що відбулося, як і чи можна було запобігти.
"Ви зможете знайти нещодавні інтерв'ю з гарвардським істориком Сергієм Плохієм, автором книги про Чорнобиль, про апаратну систему СРСР і екологічну політику. А було б бажано побачити детальний аналіз з урахуванням останніх досліджень від фахівців саме атомної енергетики, експертів-екологів, спеціалістів у галузі надзвичайних ситуацій та медиків."
"Під час великої дискусії в Університеті Торонто у 2016 році Девід Марплз з Університету Альберти звернув увагу, що організатором нашої зустрічі став Центр європейських, російських та євразійських досліджень. Вчений навіть запитав: "Невже про Чорнобиль тепер говорять переважно iсторики?"
Олександр вважає, що про Чорнобиль залишився не лише напіввідомою історією для пересічних людей у західному світі, але і невивченим уроком для фахівців. "На нещодавньому онлайн-заході, присвяченому 10-й річниці Фукусімської катастрофи, я запитав японських експертів про їхні висновки з Чорнобильської трагедії. Вони казали, що в Японії намагалися відповідати так, як фахівці атомної енергетики полюбляють казати усюди: у нас це неможливо, то ж було в СРСР! Більше того, коли сталася аварія на АЕС вже у префектурі Фукусіма, ті самі атомники відповіли знову щось схоже - то ж було у TEPCO (Tokyo Electric Power Company), а у нас усе інакше. "
Україну, за спостереженнями Олександра, і досі в світі міцно асоціюють з Чорнобилем, але навіть розсекречені нещодавно документи СРСР не дають повної картини про що відбулося, як і чи можна було запобігти.
"Ви зможете знайти нещодавні інтерв'ю з гарвардським істориком Сергієм Плохієм, автором книги про Чорнобиль, про апаратну систему СРСР і екологічну політику. А було б бажано побачити детальний аналіз з урахуванням останніх досліджень від фахівців саме атомної енергетики, експертів-екологів, спеціалістів у галузі надзвичайних ситуацій та медиків."
"Під час великої дискусії в Університеті Торонто у 2016 році Девід Марплз з Університету Альберти звернув увагу, що організатором нашої зустрічі став Центр європейських, російських та євразійських досліджень. Вчений навіть запитав: "Невже про Чорнобиль тепер говорять переважно iсторики?"
Про відео: до 25-річчя аварії на ЧАЕС у 2011 році в Торонто презентували виставу "Політ журавлів над нетолоченими травами". За мотивами оповідання Катерини Мотрич.
"It is almost impossible that an accident like the one at Chernobyl could happen in a commercial nuclear plant found in Canada or the U.S."
У 2019 році, у час акивного обговорення серіалу про Чорнобиль від НВО, Канадська асоціація атомної енергетики The Canadian Nuclear Association (CNA) опублікувала запис HBO's Chernobyl: A fact check. У тексті наведено розбір технічних характеристик різних типів реакторів та наступний висновок: "Інцидент, подібний тому, що трапився у Чорнобилі, майже неможливий на будь-якій із комерційних атомних електростанцій в Канаді або США".
Ще статтi за темою
