Дослідник Чорнобильської трагедії, журналіст Олександр Бєляков з Торонто створив і роками веде онлайн-проєкт
From Chernobyl to Fukushima, їздить на конференції, організовує сам і бере участь спікером в громадських подіях у темі безпечної енергетики.
Олександр вважає, що про Чорнобиль залишився не лише напіввідомою історією для пересічних людей у західному світі, але і невивченим уроком для фахівців.
"На нещодавньому онлайн-заході, присвяченому 10-й річниці Фукусімської катастрофи, я запитав японських експертів про їхні висновки з Чорнобильської трагедії. Вони казали, що в Японії намагалися відповідати так, як фахівці атомної енергетики полюбляють казати усюди: у нас це неможливо, то ж було в СРСР! Більше того, коли сталася аварія на АЕС вже у префектурі Фукусіма, ті самі атомники відповіли знову щось схоже - то ж було у TEPCO (Tokyo Electric Power Company), а у нас усе інакше. "Україну, за спостереженнями Олександра, і досі в світі міцно асоціюють з Чорнобилем, але навіть розсекречені нещодавно документи СРСР не дають повної картини про що відбулося, як і чи можна було запобігти.
"Ви зможете знайти нещодавні інтерв'ю з гарвардським істориком Сергієм Плохієм, автором книги про Чорнобиль, про апаратну систему СРСР і екологічну політику. А було б бажано побачити детальний аналіз з урахуванням останніх досліджень від фахівців саме атомної енергетики, експертів-екологів, спеціалістів у галузі надзвичайних ситуацій та медиків."
"Під час великої дискусії в Університеті Торонто у 2016 році Девід Марплз з Університету Альберти звернув увагу, що організатором нашої зустрічі став Центр європейських, російських та євразійських досліджень. Вчений навіть запитав: "Невже про Чорнобиль тепер говорять переважно iсторики?"