Почніть збори інформації з сайту федерального уряду Канади та вкладки
Business and industry. Також, вивчіть вкладку
Business and professional income у розділі про податки.
У Канаді схожа на українську схема реєстрації приватного підприємства. Тут немає, щоправда, повного еквіваленту нашим ФОПівцям і про єдиний фіксований податок у 500 гривень на рік з тисячними заробітками на місяць можна лише мріяти. Натомість, всі
реєстрації, звіти, податкові виплати та ліцензійні збори можна робити онлайн. Паперів і бюрократії значно менше. Зареєструватися можна за пару годин (та й то не всім треба).
Якщо ви хочете відкрити власну справу, доведеться обирати між такими форматами:
1)
self-employed або самозайнята людина, вона ж Sole Proprietorship: ведете повний облік витрат і заробітків; можете мати бізнес додатком до основної роботи або єдиним джерелом доходу; маєте звітуватися про чистий прибуток разом із щорічним особистим (!) податковим звітом; можете оперувати під власним іменем фізичної особи або взяти маркетингове ім'я, яке не обов'язково реєструвати. Головний мінус — такий бізнес вкрай важко продати, бо він не є юридичною особою та йому нічого не належить. Податкове рівняння вигідне лише на малих обсягах.
На урядовій сторінці
Sole Proprietorship є короткий опис і деталі про податки.
2)
corporation, вона ж корпорація: це вже юридична особа. Інкорпорований бізнес може мати своє майно, окрему від вас персонально відповідальність; його забов'язання, борги чи проблеми найчастіше (але не завжди!) можна відокремити від власників, йому може належати інтелектуальна власність (домени, логотипи та слогани, авторські права та патенти). Його легше перерозподілити та продати. Прибутки та активи теж окремі від вас. У такий бізнес можна запрошувати партнерів та інвесторів.
Корпорації можуть бути для прибутку (for-profit) та неприбуткові (non-for-profit). Важливо розуміти, що тут не ідеться про економічну успішність, бо скорше про цільове використання зароблених прибутків. У NFP (НГО) секторі прибутки ідуть на вирішення соціальних задач і спільні блага, а не у кишеню конкретним власникам. Корпорацією може володіти одна або декілька людей, можуть бути випущені акції тощо, одна корпорація може бути засновницею іншої. У неї є рада директорів (board of directors) та власники (shareholders).
Один із рудиментів і казусів канадського законодавства, це коли умовний Тарас Григорович Шевченко є і власником, і єдиним директором своєї корпорації, але йому все одно треба самим із собою раз на рік зустірчатися та двічі від обох посад підписувати папірець, що відбулися річні збори, всі задоволені звітом, рухаємо бізнес далі.
Не сторінці
Corporation урядового сайту Canada.ca можна прочитати більше про реєстрацію, оподаткування та найм.
3)
Парнерство або Partnership є відмінною від корпорації, але все ще спільною формою володіння бізнесом. Головна відмінність, що володарі партнерства звітують про прибутки та втрати цього бізнесу на персональних податкових аплікаціях. Тобто, такий бізнес не є абсолютно окремою юридичною особою, якою є корпорація. Є бізнеси, для яких саме партнерство є найкащою структурою (наприклад, юридичні, бухгалтерські та консультаційні бізнси, де на іменах і людях тримається справа).
На сторінці
Partnerships урядового сайту Канади читайте більше про правила оформлення та оподаткування.